<< Главная страница

КАЗКИ ЗАЄЦЬ I РАК



Категории Михайло Стельмах ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Вранцi заєць бiля дуба Одягнувся в бiлу шубу, Одягнувся, оглянувся, В довгi вуса посмiхнувся: — Гарна шуба, шуба гожа, I на полюс з нею можна. Тiльки жаль — чобiт нема, А надворi вже зима... Обiзвався дятел з клена: — Є знайомий рак у мене, Вiн в норi — в рачинiй хатi Шиє звiрам чоботята. Сам байбак у нього шив, Вiсiм лiт i зим носив, Вiн i досi хвалить рака — От яка шевцевi дяка! — Не ловив наш заєць Ґав, А побiг мерщiй на став. Всiвся заєць на колоду Та й гукає прямо в воду: — Вилiзь, раче, iз води, Вируч зайця iз бiди, — Зший новенькi чобiтки, Щоб дзвенiли пiдкiвки, Щоб i шпори дзеленчали, Злого лиса вiдганяли. — Iз води вилазить рак Та й говорить зайцю так: — Раки взимку спочивають I замовлень не приймають, От згадав би влiтку нас, Зшили б чоботи ураз, Чи iз хрому, чи юхтовi. Бiгай, зайче, у обновi, Бережи своє здоров'я. — Заєць тихо у одвiт: — Влiтку тепло й без чобiт, Влiтку завжди забуваю, Що прийде зима до гаю. — Думать треба, — каже рак. А тепер ходи вже так. До побачення, привiт... Заєць й досi без чобiт.
КАЗКИ ЗАЄЦЬ I РАК


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация